- Не розумiю, як це любити себе.
- Ось так, брати і любити. Робити собі приємно, отримувати задоволення від життя. Це просто, потрібно лише один раз спробувати - і ти затягнешся.

Стоїш перед відкритими дверима,
Як довго ти чекав, аби вони відкрились, благав і падав.
А ось коли вони відкриті, вже все одно.
Є часові ділянки, з якими ти ворогуєш,
Кущам здається, що ти не витримаєш,
Але хто зна. В твоїх руках краплини честі.
З одних сторін, до тебе лине впертість,
Кидається, стогне і тягне вниз.
А з інших воріт зачекалися почуття та мудрість.
Тепер ніхто не зможе дорікнуть, про те
Хто тут господар, раб, диявол.
Усі закінчимо спокоєм та розумом.

Тільки б не загубити тебе знову. Запишу на папері твої данні і залишу на підвіконні.

Коли ми далеко, в голові купа думок, представляю, про що будемо говорити одним із теплих вечорів. Але коли ти з'являєшся у полі зору, слова усі забуваються, десь губляться мої впевнені очі і зникають думки. Я сиджу і дивлюся на тебе. Я не знаю, про що говорити. Час від часу обмінюємось нещодавніми враженнями, але не сміливо. І ось, я знову один, ти один, і потік думок відновлюється.

Якщо не знаєш, що робити - лягай і розслабляйся. Відпусти всі свої невирішені питання. Вони самі у змозі знайти правильний вихід та розв'язок.